Image description  
9 листопада відбувся семінар-тренінг Алли Боднар “Самооцінка і професійна я-концепція...
9 листопада відбувся семінар-тренінг “Самооцінка і професійна я-концепція. Психологічні аспекти індивідуальної кар’єри” в рамках напряму проекту “Обирай серцем” - “Твори себе сам”. Автором та викладачем семінару є к.п.н., доцент кафедри психології, педагогіки та конфліктології НаУКМА Алла Боднар.
По закінченні семінару Алла Боднар відповіла на такі запитання:

Алло Яківно, на Вашу думку, які головні проблеми постають перед молодою людиною, яка щойно закінчила ВНЗ і влаштовується на роботу?
 
Людина може не знати до кінця своїх здібностей, здатностей і можливостей, крім того, далеко не всі такі розкуті, щоб відкрито презентувати себе. Інформаційні перешкоди? Думаю, для сучасного студента їх не існує. Можливо, завищена самооцінка і завищена амбітність або, навпаки, людина переживає, думаючи, що не гідна тієї вакантної посади. Можливо, деякі проблеми пов’язані з психологічним самозахистом, з віковими особливостями, наприклад, юнацький максималізм, прагнення до надто швидкого кар’
єрного зросту. Проблемою може бути й відсутність базової психологічної освіти. 
 
Як ви думаєте, що в цьому випадку важливіше – талант, чи жорстка самоорганізація, постійний розвиток своїх, хай навіть мінімальних, здібностей?
 
На мою думку, це, все ж таки, саморозвиток. Прагнення найбільш повно використовувати свої можливості. Адже талант – явище не дуже розповсюджене. І не завжди талант приносить задоволення самій людині, не говорячи вже про її найближче оточення. Не завжди талант і надзвичайні здібності супроводжуються формуванням позитивних рис характеру, а вони, в першу чергу, впливають на наше оточення, на нашу взаємодію, на наше  нормальне існування в соціумі. Талант – це явище суспільного плану. Якщо ми спустимося на рівень взаємодії між людьми, то там більше цінується так звана емоційна інтелігентність. Люди, які опановують цю якість, є найбільш успішними. Вони розуміють інших людей, постійно працюють над собою, в них є яскраво виражені лідерські якості і тому саме навколо них гуртуються люди. Високий інтелект не є провідною рисою. Можливо, практичний інтелект тут є визначальним. Можна ж формувати кар’єру по вертикалі. Тобто, поступово займати окремі сходинки. А можна будувати кар’
єру зсередини, тобто набувати якомога більшого професіоналізму в своїй сфері.
 
Тобто, людина, яка не має, наприклад, яскраво виражених лідерських або організаторських здібностей може йти саме таким шляхом?
 
Звичайно. Адже професіоналізм завжди високо цінувався. І буде цінуватися. І тоді людина  буде отримувати задоволення і не відчуватиме ніякої дисгармонії, комплексу неповноцінності по відношенню до інших людей. Так людина може робити кар’єру по гризонталі, опановуючи навички і постійно вдосконалюючи свої здібності. А якщо хочеться йти іншим шляхом – існує безліч програм, тренінгів, за допомогою яких можна формувати впевненість у собі, ту ж ассертивність. Є тренінги, або моніторинг особистістного зростання. Якщо людина усвідомлює свою проблему і бажає її позбавитись – це можливо. 

Як ви думаєте, які спеціальності будуть перспективними у найближчі 5 – 6 років?
 
Якщо не зовсім скромно говорити, то явважаю, що психологія вже є перспективним напрямом. Те, що  її потребують – це факт. Причому, на кожному етапі життя. Крім того, менеджмент. Далі - вчителі, викладачі. Тобто педагоги будь – якого предмету. Великі перспективи у спеціалістів з організації ефективного спілкування, тренера або консультанта. Адже зараз люди так мало спілкуються і так потребують цього! У нас є телефони, інтернет. І безпосереднє спілкування стає іноді просто недоступним. Взагалі, спеціальності гуманітарного спрямування, будуть особливо актуальними, на мою думку. Тому що зараз і за кордоном, і у нас більше цінуються спеціалісти природничіх і точних напрямків. А гуманітарним спеціальностям, які якраз сприяють формуванню відчуття самосвідомості, якихось естетичних потреб, моральності, приділяється менше уваги. Думаю, саме цей напрям буде пріоритетним найближчі десять років. А взагалі, важко сказати. Перспективними є не спеціальності, а високий рівень професіоналізму, знання, навички.  
 
В такому разі, які якості, навички, окрім комунікативних, потрібно розвивати, щоб досягти успіху у кар’
єрі?
 
Дуже важливою тут є самоорганізація. Тобто, це - навички самоуправління – постійний саморозвиток. Крім того, те, про що ми говорили на семінарі – навички до ассертивності – вміння чітко визначити свою позицію. Сказати "так" чи "ні", не образивши при цьому іншу людину, партнера, клієнта. Організаторські здібності. І звичайно, високий професіоналізм в конкретній, вибраній галузі.
 
Зважаючи на те, що зараз комунікація є першоосновою успішності, чи має сенс збільшення кількості психологічних дисциплін для кожної спеціальності?
 
Звичайно, я з цим погоджусь. Можливо, необхідно ввести хоча б факультативні  заняття. Щоб студент міг це прослухати хоча б в свій вільний час. Але це повинно теж плануватися. Крім того, викладачі можуть консультувати студента індивідуально. З Нового року у нас в академії буде працювати психологічний гурток. Всі психологічні дисципліни повинні вивчатися в ВУЗах на тому ж рівні, як англійська мова. Як знання мови і комп’
ютера має бути і знання психології. Як базової дисципліни. Бо якщо навіть людина дуже хороший спеціаліст, але не вміє спілкуватись, вона ніколи не реалізує себе в професійному плані.          
 
Як ви бачите тенденції в бізнесі стосовно персоналу загалом і як ви бачите кроки по вдосконаленню сьогоднішньої, можливо, проблемної ситуації?
 
По-перше, сама підготовка персоналу, а також підготовка керівників і менеджерів зараз проблемна.  Ми маємо просто  підготовку за фахом та спеціальністю, але немає підготовки управлінської. Вдосконалення потребують процеси прийняття рішень і комунікації – найважливіші в будь – якій організації. Існує така тенденція, як залучення спеціалістів конкретного профіля для прийняття рішення. Я маю на увазі психологів, соціологів, конфліктологів і таке інше.  Ця практика є дуже поширеною на заході. Прийняття рішень несе в собі не тільки вербальну нагрузку. Це важливий психологічний момент: сприйняття рішення, обсяг і адресність його на конкретний персонал, наслідки неправильного розуміння цього рішення і таке інше. Знову ж таки повернусь до проблеми ефективного спілкування. Не відпрацьовуються навички ділового спілкування, проведення нарад, переговорів. Є проблеми з інформацією – її неадресність, нечітка спрямованість. Все це викликає комунікативний дисонанс, який призводить до внутрішнього конфлікту, а той, в свою чергу – до міжособистісного конфлікту. В організації обов’
язково має бути професійний конфліктолог. Ці проблеми не повинен вирішувати керівник – він повинен вміти розпізнати конфлікт. Крім того, існує велика кількість особистіних проблем, які працівники прагнуть вирішувати в межах організації. Для цього повинні бути спеціальні психологічні служби. Чи просто запрошений психолог. Це все сприяє оптимізації робочого процесу і покращення «клімату” в самій організації. Успішна кар’єра – це адекватне самосприйняття людини в обраній професії і соціальний успіх. І знову ж таки – задоволеність роботою.
 
Зрозуміло, що зараз не кожна компанія може забезпесити себе власним психологом чи конфліктологом. Чи погоджуєтесь ви з тим, що оптимальніше використати послуги цих спеціалістів  при підборі персоналу і це полегшить подальше спілкування в цій компанії?
 
Можливо. Але не всі види діяльності вимагають психологічного консультування і психологічної діагностики на початкових етапах, тобто при прийомі на роботу. Це також потребує  дуже ретельної підготовки. І надзвичайно важко скласти адекватні тести, щоб сформувати групу людей, в якій не виникало б конфліктів і проблем. В деяких організаціях просто необхідно застосовувати навіть не психологічний, а психо – фізіологічний добір. В інших організаціях психологічне навчання можна просто запропонувати людям, щоб вони займалися ним самостійно. Я звернула увагу, що в людей зараз виникає потреба звернутися до психології. Особливо, років в 40 – 50. Можливо, це пов’язано з кризою середини життя, переоцінкою цінностей, тощо. А можливо, тільки в цьому віці вони починають усвідомлювати цінність психології. І намагаються надолужити втрачене. Подивіться, хто приходить до нас на сертифікатну програму? Це ж часто люди середнього віку. Там є і домогосподарки, і люди з міністерств, і з нашої академії. Вони потребують психологічних знань. 

Світлана Лутчин
Олена Кричковська

 
Оголошено конкурс для студентів на стажування у Варшавському або Університеті
Штральзунд (Німеччина) та відвідування конференцій та семінарів.

 
Напрям "Іменні студентські ґранти"
Впровадження 8
ґрантів для магістрів НаУКМА 2-ого року навчання зі спеціальностей, визначених партнерами

  1. Про конкурс
  2. Склад конкурсної комісії
  3. Переможці конкурсу
  4. Фотосесія

Напрям "Твори себе сам"
Проведення семінарів, тренінгів, зустрічей з успішними представниками бізнесу, науки, мистецтва
  1. Про напрям
  2. Програма семінарів
  3. Викладачі-тренери
  4. Центр кар'єри та працевлаштування студентів НаУКМА
  5. Фотосесія


Стипендійний фонд компанії САН Інтербрю (ТМ “Чернігівське”) та Фонду братів Кличків для професорсько-викладацького складу Факультету природничих наук НаУКМА